RSS FeedНовини

  • Поделиться в VK
  • Поделиться в Facebook
  • Поделиться в Google+
  • Поделиться в Twitter
  • Количество просмотров 20

20 грудня 2024 року

Двадцять років розкопок у Війтенках – двадцять років спільних міжнародних проектів

Двадцять років розкопок у Війтенках – двадцять років спільних міжнародних проектів

20 грудня 2024 року до 20-річчя дослідження Германо-Слов’янською археологічною експедицією Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна археологічного комплексу пізньоримського часу – початку доби Великого переселення народів біля села Війтенки, у приміщенні Валківського краєзнавчого музею, відкрилась виставка «Готи на Муравському шляху».

Історія вивчення харківськими археологами пам’яток пізньоримського часу у області дніпро-донецького вододілу охоплює вже майже сторіччя і пов’язана з іменами О. С. Федоровського, І. М. Луцкевича, Б. А. Шрамко, Б. П. Зайцева, О. Г. Дяченко, Ю. В. Буйнова, Є. М.Петренко, А. К. Дегтяря. Вивчення охоплювало головним чином відкриття пам’яток цього часу археологічними розвідками та рятувальними розкопками, деякі з них у зоні новобудов. На відміну від археології доримської залізної доби (скіфський час) та раннього середньовіччя (салтівська культура), до межі XX - XXI археологія пізньоримського часу – початку доби Великого переселення народів не сформувалась в нашому регіоні як науковий напрям. Це сталося тільки з виникненням Германо-Слов’янської археологічної експедиції у 1999 р., багаторічними розкопками археологічного комплексу Війтенки, проведенням тотальних археологічних розвідок у мікрорегіонах, виконанням міжнародних наукових проектів.

Археологічний комплекс пізньоримського часу – початку доби Великого переселення народів біля с. Війтенки (Богодухівський р-н, Харківська обл.) складається з поселення на двох схилах вологої балки та ґрунтового могильника типу «полів поховань» вище поселення на південному схилі. Поселення відкрито В. П. Андрієнком і А. К. Дегтярем у 1972 р., під час проведення археологічних розвідок у зоні спорудження Ново-Мерчанського водосховища і позначено як два поселення (Війтенки 1, 2) на протилежних схилах. У 1975 р. О.Г.Дяченко провів на них перші розкопки.

Германо-Слов’янська археологічна експедиція Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (керівник - М.В. Любичев) досліджує археологічний комплекс Війтенки двадцять років.

На поселенні відкриті залишки житлових та господарських споруд різних типів, гончарні горни. На біритуальному могильнику досліджено 273 поховання, що здійснені за обрядами інгумації та кремації. За кількістю досліджених поховань на сьогодні він є найбільшим у східній частині ареалу черняхівської культури. Дослідження комплексу кардинально збільшило джерельну базу для вивчення культурної та поселенської історії населення пізньоримського часу – початку доби Великого переселення народів (сер. III – поч. V ст.) не тільки у області дніпро-донецького вододілу, але й взагалі у лісостеповій смузі Східної Європи.

Дослідження археологічного комплексу Війтенки тісно пов’язане із спільними міжнародними науковими проектами з Євразійським відділом Германського археологічного інституту (партнер з німецької сторони – доктор Е. Шультце), які порушили питання виробництва кружальної кераміки, інфраструктури області дніпро- донецького вододілу у сер. III - на початку V ст., археологічного комплексу Війтенки у мікро- та макрорегіональній структурі, поховального обряду та соціальної організації носіїв черняхівської культури за матеріалами цього могильника. Дослідження Війтенків та аналіз знайденого матеріалу, виконання проектів охоплюють міждисциплінарні дослідження у області антропології, геології, палеоґрунтознавства палеоботаніки, палеозоології, палінології, фізики, хімії, географії, металографії. Німецькими та українськими фахівцями проведено геомагнітну проспекцію частин поселення та могильника. Аналізи керамічних сосудів та стронцієвий аналіз частини антропологічного матеріалу виконувались відповідно в університетах Берліна та Базеля.

Черняхівська культура, з якою переважно пов’язано існування археологічного комплекса Війтенки у пізньоримський час – на початку доби Великого переселення народів, вважається готською федерацією германських та інших племен в умовах впливів Римської імперії. Тому є підстави умовно називати її носіїв «готами». Згаданий вище проект про інфраструктуру цього часу у області дніпро-донецького вододілу передбачав у тому числі і перевірку гіпотези про функціонування в пізньоримський час торгівельного шляху уздовж лінії дніпро-донецького розділу, який пізніше, у XVI-XVIIст., отримав назву «Муравський шлях». Експедиція під час щорічних розвідок відкрила багато пам’яток черняхівської культури у смузі біля лінії вододілу, у межиріччі Мжі, Коломаку, Мерчика.

Дослідження Війтенків почалося з наметового табору. Завдяки допомозі Газопромислового управління «Харківгазвидобування» у 2005 р. на місці досліджень створено базу експедиції, яка щорічно вдосконалюється співробітниками експедиції з допомогою Валківської громади, організацій та приватних осіб. База не тільки забезпечує належні умови для праці та відпочинку, але є також місцем проведення наукових форумів. Міжнародні польові семінари з питань археології пізньоримського часу Центральної та Східної Європи пройшли тут у 2009, 2010, 2012, 2016, 2019 роках. Їх матеріали побачили світ у збірках серій «Ostrogothica-Hefte“ та „Ostrogothica-Bände“, що належать Навчально-дослідній лабораторії Германо-Слов’янської археологічної експедиції. Саме дослідження Війтенків сприяло підготовці та захисту дисертацій з різних питань археології пізньоримського часу Східної Європи співробітниками Навчально-дослідної лабораторії експедиції (К. В. Мизгін, В. І. Щепаченко).

Роботи на археологічному комплексі Війтенки мають не тільки виключно наукове, але й навчальне, виховне, просвітницьке значення. Щорічно, під час розкопок тут проходять археологічну практику студенти історичного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, в дослідженнях беруть участь школярі - слухачі Літньої археологічної школи Харківського територіального відділення Малої академії наук (керівник – В. В. Руснак). Щорічно пам’ятку відвідують екскурсії учнів шкіл Харкова, Валківщини, проводяться семінари вчителів історії з місцевих шкіл. З матеріалів розкопок комплексу Війтенки складались тематичні виставки у Музеї археології університету, Валківському краєзнавчому музеї.