RSS FeedНовини

  • Поделиться в VK
  • Поделиться в Facebook
  • Поделиться в Google+
  • Поделиться в Twitter
  • Количество просмотров 69

15 листопада 2024 року

Українсько-болгарська наукова конференція в Софії

Українсько-болгарська наукова конференція в Софії

14-15 листопада 2024 р. в Софії відбулися XI Дриновські читання на тему «Україна та її сусіди: проблеми етногенезу і націотворення та міжнародні відносини у Центрально-Східній Європі (від доби Середньовіччя до епохи глобалізації)».

Вперше цей авторитетний міжнародний науковий форум, що з 1988 р. проводився в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, відбувся на батьківщині професора Марина Дринова. Співорганізаторами виступили 8 академічних інститутів Болгарської академії наук та Національної академії наук України, Каразінський університет та Український комітет славістів за фінансової підтримки Центру академічних досліджень в Софії (CAS), Фонду «Конрад Аденауер» та Інституту історичних досліджень БАН.

Конференція відкрилася 14 листопада в центральному корпусі Болгарської академії наук вітальним словом директора Інституту історичних досліджень БАН проф. Даніела Вачкова, котрий зачитав також привітання від Голови Болгарської академії наук академіка Юліана Ревальського. До учасників XI Дриновських читань звернулася й Надзвичайний та Повноважний Посол України в Республіці Болгарії Олеся Ілащук, котра відзначила не лише наукову, а й політичну актуальність проблеми, яка об’єднала спільним інтересом понад 140 науковців переважно з України та Болгарії, а також учених з Польщі, Чехії, Угорщини, Молдови, Німеччини та Великої Британії. На першому пленарному засіданні пролунали виступи академіка Віля Бакірова, радника ректора Каразінського університету; Наталії Стішової, в. о. директора Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського; завідувача кафедри нової та новітньої історії ХНУ імені В. Н. Каразіна проф. Михайла Станчева, Іноземного члена БАН; Ірени Михайлової, координатора стипендіальної програми «Підтримка українських учених» Центру академічних досліджень в Софії.

Присутні заслухали також три пленарних доповіді: ««Незручна нація»: український виклик західній історіографії» Володимира Кравченка, д. іст. н. професора Альбертського університету (Едмонтон, Канада); «Політики Царства Болгарії й українське питання після завершення Першої світової війни» д-ра, доцента Інни Манасієвої (Інститут історичних досліджень БАН); «Боротьба України проти російської агресії за збереження національної державності та ідентичності української нації й міжнародне співтовариство» д. іст. н., проф., зав. відділом в Інституті історії України НАНУ, член-кор. НАН України Степана Віднянського.

Надалі робота проходила в п’яти секціях та на двох «круглих столах».

На першій секції, що мала назву «Слов’яни, Русь та їхні сусіди доби Середньовіччя: проблеми релігійної, етнічної та політичної ідентичності» (керівники – д. іст. н., п. н. с. Олег Бубенок, д-р, доц. Калін Стоєв), було заслухано 14 доповідей. Стільки ж виступів відбулося у другій секції під назвою ««Козацька нація» на роздоріжжі: ранньомодерна Українська державав тенетах Московського царства та Російської імперії» (керівники: Теодорічка Готовска-Генце, д. іст. н., проф.; Володимир Маслійчук, д. іст. н., доц.; Олександр Середа, к. іст. н., доц.). У центрі уваги третьої секції, що заслухала 17 доповідей, перебувала тема «Nationbuilding імперської доби: боротьба «національних проєктів» у європейському контексті (кінець XVIII – початок ХХ ст.)». (Співкерівники д. іст. н. проф. Олена Бачинська та д-р, доц. Пламен Божинов). Четвертою секцією – «Національно-визвольні змагання 1917-1921 рр. та радянський проєкт «дружби народів»: наслідки для України» – керували д-р, доц. Інна Манасієва та д-р культурології, проф. Олександр Кравченко. На ній було виголошено та обговорено 14 доповідей; стільки ж – на п’ятій: «Відродження національної державності та становлення політичної нації: Україна в міжнародній системі координат кінця XX – першої чверті XXI ст.» (співкерівники – д-р, проф. Іліяна Марчева, к. іст. н., доц. Тетяна Коваленко).

В рамках XI Дриновських читань відбулися засідання двох круглих столів. Перший із них об'єднав 20 дослідників навколо теми «Європейська мобільність національних меншин та нові діаспори: сучасний стан і перспективи розвитку» (співмодератори д-р, доц. Петко Христов, к. іст. н., п. н. с. Лариса Вахніна). Другий обговорив «Дивергентні та конвергентні явища в слов'янських мовах: історичне тло та сучасний стан» (співкерівники – д. філол. н., доц., п. н. с. Вероніка Ярмак, к. філол. н., доц. Світлана Георгієва, 11 учасників).

На другому пленарному засіданні, що пройшло під головуванням д-ра, доц. Марієти Гергінової та к. іст. н., доц. Сергія Страшнюка, болгарські та українські вчені представили кілька наукових проєктів філологів та істориків, котрі уже відбулися. Серед них к. іст. н. Андрій Домановський, в недалекому минулому доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків й кафедри українознавства Каразінського університету, а нині військовослужбовець Збройних сил України, презентував книгу «Український мультифронтир: нова схема історії України (неоліт – початок ХХ століття)», яка нещодавно вийшла з друку в харківському видавництві «Фабула». Автор цих рядків мав честь представити 16-й том «Дриновського збірника» – щорічника Каразінського університету та Болгарської академії наук. В його обговоренні взяли участь академік БАН Ячко Іванов, що у 2005-2006 рр. стояв біля витоків цього проєкту; д. іст. н. проф. Светлозар Єлдиров, котрий довгі роки виконував функції заступника головного редактора зі сторони Болгарської академії наук, і головний редактор професор М. Г. Станчев, Іноземний член БАН, завідувач кафедри нової та новітньої історії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 70-річчю якого цей том присвячувався. Фактично відбулася також символічна передача керівництва Центром болгаристики та балканських досліджень імені М. Дринова Каразінського університету, котрий упродовж 19 років очолював доц. С. Ю. Страшнюк, професору Дмитру Миколенку, нещодавно призначеному на цю посаду наказом ректора проф. Т. Є. Кагановської. Він представив новий проєкт «Центр досконалості – Східноєвропейський центр європейських досліджень» / «EasternUkrainianCentreofEuropeanStudies» (EAUCES 10176972).

На завершення другого пленарного засідання керівники секцій та модератори «круглих столів» виступили зі звітами про їх роботу. З яких випливає, щоіз 140+ доповідей, заявлених в програмі конференції, було заслухано понад 110. Серед них 14 виголосили представники Каразінського університету: д. іст. н., професори Сергій Ліман, Дмитро Миколенко, Сергій Наумов, Михайло Станчев; к. іст. н., доценти Марина Домановська, Павло Єремеєв, Тетяна Коваленко, Марія Крютченко, Людмила Педченко, Сергій Страшнюк, Дмитро Ченчик, Михайло Чугуєнко, аспіранти Тимур Анрєєв та Ігор Хижняк.

Переважна більшість доповідей учасників XI Дриновських читань (у вигляді наукових статей) складуть основу 17-го та 18-го томів «Дриновського збірника» за 2024 та 2025 рік. На загальне визнання, міжнародна наукова конференція «Україна та її сусіди…» пройшла напрочуд успішно, зважаючи на «гібридний» формат та обставини війни Росії проти нашої держави, залишивши помітний слід в історії українсько-болгарської наукової співпраці.