RSS FeedНовини

  • Поделиться в VK
  • Поделиться в Facebook
  • Поделиться в Google+
  • Поделиться в Twitter
  • Количество просмотров 147

11 серпня 2021 року

Церемонія посвяти студентів історичного факультету в археологи

Церемонія посвяти студентів історичного факультету в археологи

Протягом понад 215-річну історію Каразінський університет став не лише флагманом вищої освіти, у стінах якого студенти отримують фундаментальні знання, а й важливим осередком наукових досліджень, прищеплення духовних цінностей.

Зокрема, каразінські археологи роблять свій внесок в усвідомлення походження та еволюції людської цивілізації. Кожного року вони беруть участь у розкопках поховань різноманітних культур на території України, серед яких — скіфська, сарматська, салтівська та інші. До роботи також залучені студенти Історичний факультет ХНУ імені В. Н. Каразіна в межах діяльності Германо-слов’янської археологічної експедиції.

Студенти протягом 21 дня проходять археологічну практику, завдяки чому їм вдається повністю поринути в обрану професію.

Каразінцям вдається зробити справді сенсаційні відкриття та відшукати давні артефакти: знаряддя праці, кінську збрую, предмети побуту, інструменти ремісників, прикраси, культові вироби з каменю, кістки, кременю, бронзи, міді, заліза, глини, скла, білого металу, бурштину та інших матеріалів. Ці предмети відображають особливості життя тогочасних людей, розвиток господарства, військової справи, мистецтва, ілюструють їхнє сприйняття світу.

11 серпня на базі експедиції у с. Війтенки Харківської області відбулася церемонія посвяти студентів історичного факультету в археологи, під час якої студенти повинні були після виконання певних завдань здобути право називатися археологами.

В урочистостях взяли участь ректор, професор Тетяна Кагановська та проректор, професор Олександр Головко.

«Сьогодні посвята вас у вашу професію. Головне в житті кожного — знайти людину, яка закохає в майбутню професію. Треба знайти вчителів, які надихатимуть та підтримуватимуть; людину, яка скаже, що це потрібно не тільки тобі, але й іншим, а головне — державі та світу загалом. Тому я думаю, що ви знайшли своїх вчителів. Сподіваюся, що це ваші найкращі роки, які ви проведете в Каразінському університеті. І, звісно, ви назавжди запам’ятаєте той день, коли вперше відкопали знахідку», — привітала студентів Тетяна Кагановська.

Своїми враженнями від археологічної практики поділився студент історичного факультету Олександр Широкий: «Можна зробити висновок, що там було якесь захоронення. Зробити якусь знахідку це пів справи, далі її потрібно описувати, опрацьовувати».

«Під час розкопок я знаходила кераміку, бували дні, коли зовсім не було знахідок. Однак я не здавалася. Посвята сьогодні — це фінальна крапка за ці 22 дні практики. Трохи сумно, бо мені тут дуже сподобалося. Раджу не відмовлятися від археологічної практики, бо ви потім дуже пожалкуєте», — розповіла студентка історичного факультету Софія Даюн.

Германо-слов‘янська археологічна експедиція почала діяти у 1999 році під керівництвом професора Михайла Любичева. Її учасники вивчають пам’ятники пізньоримського часу та початку епохи Великого переселення народів на території Східної України, у районі дніпро-донецького вододілу.

Зараз археологи досліджують унікальний археологічний комплекс часів черняхівської культури біля с. Війтенки Харківської області, що складається з поселення та могильника. Знайдені артефакти: глиняний посуд із чорної кераміки, черняхівський ніж, скляний римський келих, бронзові та срібні фібули, костяний та дерев’яний гребні та інші предмети, — датовані III–V століттями нашої ери та створені за часів римської доби.

«Ця експедиція зробила значний внесок в історію. Ми дуже багато зрозуміли щодо того, що тут було у III–V століттях. Знайшли сторінки історії, які були загублені або взагалі невідомі: зрозуміли структуру заселення в пізньоримський час, що їли люди того часу, як одягалися, з ким торгували, які будинки будували, як ховали своїх родичів. Завдяки напрацюванням нашої експедиції можна дослідити величезний пласт нашого минулого. Ми ніби заповнили “білу пляму” у наших знаннях про найдавнішу історію України», — розповів один із співзасновників експедиції, випускник Каразінського, кандидат історичних наук, стипендіат Фонду Александра фон Гумбольдта Кирило Мизгін.

Керівник експедиції, професор Михайло Любичев показав базу, де живуть практиканти та члени експедиції, розповів про знахідки пізньоримської доби та роботи на могильнику й поселенні черняхівської культури.

«Цей комплекс претендує на те, щоб бути найбільш вивченим в усій черняхівській культурі — від Румунії до Сіверського Дінця, від Західної України до нижнього Дніпра, — поділився Михайло Васильович. — Кожного року в експедиції беруть участь і школярі: при експедиції працює Літня археологічна школа. Ще працювали ліцеїсти Університетського ліцею, іноді приїжджають волонтери з інших міст та країн. Усі знахідки мають величезне історичне значення. Наші дослідження з 2004 року розвінчують історичні міфи. Наприклад, той міф, що черняхівська культура зникла внаслідок нападу гунів. Ні, гунів тут не було. Не було такої фази занепаду, ця культура зникає якось раптово. На мою думку і на думку колег із Києва, причина занепаду черняхівської культури — еколого-кліматичні умови».

Усі харків’яни та гості міста можуть ознайомитися зі знахідками каразінських археологів та помандрувати «машиною часу», щоб побачити, як жили наші предки багато століть тому, у музеї археології в Каразінському.

Детальніше з фото можна ознайомитися за посиланням.