18 травня 2026 року
16 квітня 2026 року відбувся міжнародний студентський воркшоп «Antiquity and the Making of Historical Consciousness: A Ukrainian–Swiss Student Workshop on Classical Studies and the Modern World» («Античність і формування історичної свідомості: українсько-швейцарський студентський воркшоп із класичних студій та сучасного світу»), організований доценткою кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Оксаною Ручинською у співпраці з колегами з Університету Фрібурга (Швейцарія) - професорами Седриком Брела та Танею Ітгеншорст.
Цей захід став важливою платформою для інтелектуального діалогу між молодими науковцями Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (Україна) та Фрібурзького університету (Швейцарія), які досліджують античну історію та класичну археологію. Активну участь у воркшопі взяли представники студентського наукового гуртка «ADFONTES!» (старости - Олександра Данилова та Тимофій Чуб).
Центральною метою заходу стало знайомство українських і швейцарських студентів із системами університетської освіти обох країн, обговорення дослідницьких можливостей, академічних траєкторій та перспектив міжнародної мобільності. Воркшоп продемонстрував, що молоді науковці, незалежно від обставин, володіють потужним інтелектуальним потенціалом, прагненням до досліджень і здатністю формувати майбутнє гуманітарних наук.
Програма воркшопу складалася з двох панелей: наукових доповідей студентів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та Університету Фрібурга, а також спільної дискусії у форматі «питання–відповідь» (Q&A).
Під час першої панелі було представлено чотири змістовні доповіді.
Першим виступив студент ІІ курсу історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Тимофій Чуб із доповіддю «The apotropaic function of the Gorgoneion in ancient Greece and the Pontic region». Доповідач розкрив горгонейон як унікальний апотропейний символ, що поєднував функції захисту та залякування ворогів. Було простежено еволюцію цього візуального коду та його використання в різних контекстах - від монументальної архітектури й військового спорядження до побутових речей і поховальної культури як у Давній Греції, так і в Понтійському регіоні.
Другою була доповідь студента Фрібурзького університету Міки Зідлера «Tacitus’ Election by the Senate: Cynical Literary Game or Senatorial Ideological Emphasis in the Historia Augusta?». У своєму виступі він проаналізував життєпис римського імператора Тацита у збірці Historia Augusta, наголосивши, що цей текст доцільно розглядати не лише як історичне джерело, а передусім як складну літературно-риторичну конструкцію, що відображає сенаторську ідеологічну традицію пізньоантичної доби.
Третю доповідь представив студент І курсу Владислав Капіца «TheimageoftheLateRomanEmpireinthemindsofmodernyouth». На основі аналізу підручників, відеоігор, кінематографа та результатів опитувань серед студентів доповідач висвітлив проблему спрощеного й однобічного сприйняття Пізньої Римської імперії сучасною молоддю. Було підкреслено, що цей період часто асоціюється виключно з кризами, занепадом і військовими конфліктами, що формує стереотипізований історичний образ.
Завершальною стала спільна доповідь студентів магістратури Олександри Данилової та Андрія Гребінника «WhyClassicalAntiquityMattersinWartime: HistoricalEducationandStudentExperienceatV. N. KarazinKharkivNationalUniversity». У ній було представлено історію та сучасний стан Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, підкреслено його роль як одного з провідних освітніх і наукових центрів України. Особливу увагу приділено тому, що попри обстріли та пошкоджену інфраструктуру університет продовжує працювати в онлайн-форматі, залишаючись символом академічної та культурної стійкості. Окремо відзначено важливу роль кафедри історії стародавнього світу та середніх віків як одного з ключових осередків класичних студій в Україні.
Друга панель відбулася у форматі відкритої дискусії (Q&A) між українськими та швейцарськими студентами. Учасники активно обговорювали особливості університетських систем, студентське життя, самоврядування, перспективи працевлаштування молоді після завершення навчання, а також соціально-побутові умови в обох країнах.
Окрему увагу було приділено функціонуванню університетів в умовах війни та миру. Ця дискусія дала змогу учасникам глибше усвідомити значення академічної свободи, стабільності та міжнародної наукової співпраці як фундаментальних цінностей сучасної освіти.
На завершення заходу кандидат історичних наук, доцентка кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Оксана Анатоліївна Ручинська та професор Фрібурзького університету Таня Ітгеншорст відзначили високий науковий рівень представлених доповідей і змістовність проведених дискусій, наголосивши на стратегічній важливості розвитку міжнародного академічного партнерства. Було підкреслено необхідність подальшої реалізації подібних спільних ініціатив між двома університетами в майбутньому.
Загалом у роботі українсько-швейцарського воркшопу взяли участь 17 осіб - студенти історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та студенти Університету Фрібурга (Швейцарія). Учасники виявили значний інтерес до представлених доповідей і дискусій, що засвідчують позитивні відгуки та висловлені подяки.
Зокрема, студентка Університету Фрібурга Софі Баумгартнер зазначила: «Прошу передати мою щиру подяку організаторам та всім українським студентам, які взяли участь у воркшопі, за можливість здобуття змістовного освітнього досвіду, розширення наукових і культурних перспектив, а також за вагоме збагачення мого особистого та академічного досвіду. Дякую за високий рівень організації цієї зустрічі та за те, що зробили цей цінний досвід можливим для мене!».
-
-
-
-
-
-
Університет у соціальних мережах: