30 березня 2026 року
30 березня 2026року відбулося засідання студентського наукового гуртка кафедри історії стародавнього світу та середніх віків «AD FONTES!» у дистанційному форматі.
З першою доповіддю «Зміна образу Армінія у творчості Ульріха фон Гуттена» виступив студент ІV курсу Влад Новіков. Доповідач зазначив, що образ Армінія у творчості німецького гуманіста Ульріха фон Гуттена зазнавав суттєвих трансформацій залежно від історичного контексту та ідейних орієнтирів автора. Було проаналізовано витоки зацікавлення постаттю германського вождя з акцентом на рецепції античної традиції, передусім праць Корнелія Тацита. На ранньому етапі Арміній, як зазначив доповідач, постає як символ боротьби за свободу від зовнішнього панування, однак у подальшому його образ набуває виразно політичного забарвлення. Окремо було відзначено, що на радикалізацію інтерпретації вплинули як зовнішні події, зокрема реформаційний рух, так і особисті обставини автора, що зумовило формування гострого полемічного дискурсу.
Другу доповідь, присвячену темі «Северин Боецій – останній римлянин і перший зі схоластів», представив студент ІV курсу Курганов Руслан. Було розглянуто постать Северина Боеція як ключову фігуру перехідної епохи між античністю та середньовіччям. На початку виступу доповідач зазначив основні віхи біографії мислителя: його походження з римського патриціанського роду, високий рівень освіти, а також політичну кар’єру при дворі остготського короля Теодоріха Великого. Було підкреслено, що Боецій значною мірою визначив основні засади схоластичної традиції, сформулювавши ідею про тотожність буття і сутності Бога. Доповідач наголосив на тому, що його діяльність стала важливою ланкою у передачі античної спадщини до середньовічної Європи, що й зумовило характеристику Северина Боеція як «останнього римлянина» і водночас «першого схоласта».
Куратор гуртка Оксана Анатоліївна Ручинська відзначила високий рівень підготовки доповідачів і наголосила, що звернення до творчості пізньоримських та ранньосередньовічних авторів дозволяє глибше зрозуміти механізми трансформації ідей античного світу в нових культурно-історичних умовах та їхній вплив на формування європейської інтелектуальної традиції.
Обидві доповіді були цікавими і викликали жваве обговорення. Присутні активно ставили запитання, що їх цікавили, сприяючи висвітленню аспектів, яким у виступах було приділено недостатньо уваги. Загалом на засіданні гуртка були присутні 16 осіб – студенти історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Щиро дякуємо усім присутнім за активну участь у обговоренні доповідей та дискусіях і чекаємо Вас на наступних засіданнях гуртка!
-
-
-
-
-
-
Університет у соціальних мережах: