23 лютого 2026 року
Не так давно ми урочисто святкували двадцятиріччя Германо-Слов’янської археологічної експедиції Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, а сьогодні відзначаємо двадцять років із моменту заснування її Навчально-дослідній лабораторії.
Офіційно експедиція була започаткована 28 травня 1999 р., із прийняттям рішення про її створення Вченою радою історичного факультету. Перші кроки її діяльності пов’язані із проведенням невеликих розкопок пам’яток пізньоримського часу у басейні річки Мжа. Проте, фактично склад експедиції почав формуватися із початком розкопок археологічного комплексу біля с. Війтенки (Богодухівський район, Харківська область), у 2004 р. Спершу, матеріали, здобуті під час цих досліджень, опрацьовували у приміщенні Музею археології та етнографії Слобідської України. Сьогодні ж невід’ємною і надзвичайно важливою складовою частиною експедиції як організації є Навчально-дослідна лабораторія, приміщення якої дозволяють консервувати, реставрувати та опрацьовувати матеріали польових досліджень, складати науковий звіт, розмістити бібліотеку та архів, здійснювати підготовку лаборантів з числа студентів, які вирішили працювати у складі експедиції після проходження археологічної практики.
23 лютого 2006 р. відбулося урочисте відкриття першого приміщення лабораторії (кімната 490 Північного корпусу). Першими її співробітниками, що працювали на суспільних засадах, були К. В. Мизгін (нині доктор хабілітований, завідувач Катедри нумізматики і музеєзнавства та керівник Лабораторії археології Східної Європи факультету археології Варшавського університету) та К. Г. Варачова (нині реставратор-консерватор у Відділі археологічних досліджень ґрунтів кантону Базель-Штадт при місцевому департаменті культури). У 2013 р. лабораторія отримала назву «Навчально-дослідницької» й остаточно сформувався штат її співробітників-лаборантів. З годом збільшилась кількість приміщень лабораторії і зараз ми маємо простір для креслярських та комп’ютерних робіт, бібліотеки і архіву, зберігання наукових фондів та польового обладнання, проведення занять та семінарів.
Із 2009 року одним із напрямів діяльності експедиції є Praehistorisches Seminar, який періодично проводиться у форматі міжнародних польових семінарів на базі експедиції у с. Війтенки (Богодухіський район, Харківська область) та її Навчально-дослідної лабораторії (м. Харків, Майдан Свободи, 6, 489-490). По сьогодні він залишається чудовою платформою для обговорення проблем археології римського часу – початку доби Великого переселення народів, що збирає фахівців з різних куточків України та Європи. Матеріали роботи попередніх семінарів вже побачили світ у випусках нашої серії Ostrogothica-Serie: Hefte й Bände. Проведення чергового Praehistorisches Seminar за участі колег з України та Німеччини виявилося найкращим подарунком до ювілею лабораторії.
Засідання семінару 23 лютого 2026 року відбувалося у гібридному форматі. Ще одним приємним подарунком став візит київських колег канд. іст. наук, завідувача Відділом археології ранніх слов’ян Інституту археології НАН України О. В. Петраускаса та канд. іст. наук, завідувача сектором «Археологія доби раннього заліза» Національного музею історії України С. В. Діденко, які особисто взяли участь у його засіданні. Учасників семінару тепло привітав декан історичного факультету, канд. іст. наук, доцент С. С. Кушнарьов. Серія доповідей почалася з виступу канд. іст. наук, доцентки Львівського національного університету імені Івана Франка Н. Я. Стеблій «Українська археологія пізньоримської та ранньосередньовічної доби проблеми дослідження культурних процесів і виклики історичної реконструкції».
В межах першої сесії «Пізньолатенський час та ранньоримський період» виступили аспірантка Київського національного університету імені Тараса Шевченка С. В. Руденко («Просторові аспекти локалізації поселень зарубинецької культури у Середньому Подніпров ї»), аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка Н. В. Демський («Знахідки скарбів римських республіканських монет на території Волино-Подільського пограниччя. Нові дані»).
В межах другої сесії «Пізньоримський час початок доби Великого переселення народів» представлені доповіді аспіранта Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук України Д. О. Мостового «Нові об’єкти археологічної спадщини першої половини I тисячоліття в межах району басейну річки Кобилячок на території Полтавської області», лаборантки Відділлу археології ранніх слов’ян Інституту археології НАН України С. О. Сивук ««Карби» на римському металевому посуді з пам’яток черняхівської культури України», директора Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» О. Г. Погорільця, куратора проекту «Terra Amadociae» Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» О. В. Надвірняка та здобувачки магістерського ступеню Київського національного університету імені Тараса Шевченка А. О. Станкеєвої «До питання типології поховань з римським бронзовим посудом типу Eggers/Hemmoor в зоні розселення «варварських» спільнот на північний схід від лінії Дунайського Лімесу», докторанта Інституту доісторичної археології університету Мартіна Лютера Халлє-Віттенберг Ханнеса Бухманна «Зооморфна пластика римського часу у середньоєвропейському Барбарикумі», співробітника Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини Т. В. Якимчука «Поховання із питним сервізом у черняхівській культурі (за матеріалами могильників Західного Поділля та Середнього Подністров’я)», магістра А. О. Чечукова «Можливості та обмеження застосування концепції «Herrenhof» Вернера Хаарнагеля до пам’яток черняхівської культури», О.В. Петраускаса та наукового співробітника Відділу археології ранніх слов’ян Інституту археології НАН України, доктора філософії (PhD) В. І. Щепаченка «Підсумки досліджень поселення черняхівської культури поблизу Комарова у 2025 р.», С. В. Діденко «Унікальна пам’ятка римського часу Бузовиця 1 та амфорна тара».
Третя сесія була повністю присвячена вивченню археологічного комплексу пізньоримського часу – початку доби Великого переселення народів Війтенки. Аспірант Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна В. В. Руснак виступив з доповіддю ««Остання партія» як джерело вивчення індивідуального технологічного почерку майстра (кружальна кераміка з горнів ділянки Б поселення черняхівської культури Війтенки 1)».
Цілий блок доповідей був пов’язаний із реалізацією міжнародного міждисциплінарного проекту «Поховальний обряд та соціальна структура носіїв черняхівської культури за матеріалами могильника Війтенки», який об’єднує працю археологів, антропологів, палеопатологів й генетиків. Серед них доповіді старших наукових співробітників Відділу біоархеології Інституту археології НАН України докт. іст. наук Т. О. Рудич «Дослідження антропологічного матеріалу з могильника Війтенки» , канд. іст. наук Т. І. Слободян «Тілопальні поховання на могильнику Війтенки попередні результати антропологічного аналізу», канд. іст. наук О. Д. Козак «Травми та сліди хвороб на черепах черняхіців з Війтенків», співробітника дослідницького центру з Острави Б. В. Мамчура «Роль геноміки в реконструкції міграцій на остеологічному матеріалі», наукового співробітника Євразійського відділення Германського археологічного інституту докторки Е. Шультце, докт. іст. наук, професора кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, М. В. Любичева «Хронологія і хорологія могильника черняхівської культури Війтенки та питання соціальної структури населення».
Під час підведення підсумків роботи семінару Е. Шультце відзначила активну участь молодих дослідників та привітала колег із формуванням нової генерації українських науковців. Матеріали семінару планується опублікувати у четвертому випуску серії Ostrogothica-Serie: Hefte. Воєнний час боляче вплинув на роботу експедиції та її лабораторії: із 2022 р. не здійснюються польові дослідження, кардинально скоротився склад співробітників лабораторії. Обов’язки її завідувача зараз виконує В. В. Руснак, на суспільних засадах працюють її керівник М. В. Любичев та В. І. Щепаченко. Пріоритетним завданням нашого колективу у цей складний час залишається повноцінне видання матеріалів, отриманих під час досліджень археологічного комплексу Війтенки протягом 2004-2021 рр., підготовка нових публікацій та розвиток наукових зв’язків. Наостанок, висловлюємо щиру подяку співробітникам лабораторії, що у різні роки працювали у складі її колективу: К. В. Мизгіну, К. В. Варачовій, Д. О. Філатову, М. Ю. Філатовій, О. В. Калугіну, В. В. Чуйкову, В. К. Гогунській, О. П. Міхеєвій.
-
-
-
-
-
-
Університет у соціальних мережах: