RSS FeedНовини

  • Поделиться в VK
  • Поделиться в Facebook
  • Поделиться в Google+
  • Поделиться в Twitter
  • Количество просмотров 581

15 травня 2019 року

Науковий семінар молодих вчених «Північне Причорномор’я в епоху Античності та Середньовіччя»

Науковий семінар молодих вчених «Північне Причорномор’я в епоху Античності та Середньовіччя»

29 березня 2019 року на кафедрі історії стародавнього світу та середніх віків було проведено науковий семінар молодих вчених, тема якого у цьому році була присвячена «Північному Причорномор’ю в епоху Античності та Середньовіччя». У роботі семінару взяли участь члени студентського наукового гуртка кафедри історії стародавнього світу та середніх віків «AD FONTES!»

Керівник семінару – к.і.н., доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Оксана Анатоліївна Ручинська.

Оргкомітет – А. Протасова (IV курс), І. Хижняк (II курс), Т. Савченко (II курс).

Засідання відвідали декан історичного факультету, к.і.н., доцент Сергій Дмитрович Литовченко та к.і.н., доцент Андрій Миколайович Домановський, які брали активну участь у дискусіях та обговореннях доповідей учасників семінару.

Семінар було відкрито вступним словом к.і.н., доцента О. А. Ручинської, в якому підкреслювалося, що вивчення регіону Північного Причорномор’я вимагає навіть від молодого дослідника обов’язкового знання давніх мов, обізнаності в історії античного світу, а при вивченні середньовічного періоду також і історії Візантії.

Під час наукового семінару було заслухано сім доповідей. З першою доповіддю «Перші християнські місіонери в Херсонесі» виступив студент ІІІ курсу Євген Гладкій. У доповіді за допомогою концепції історії емоцій був здійснений аналіз конфліктів християнських місіонерів з місцевим населенням Херсонесу, а також виявлено емоційне сприйняття конфліктів укладачами житій святих.

Натіа Панкратова, студентка І курсу магістратури, представила доповідь під назвою «Фактори виникнення культа Діоніса в античних полісах Північного Причорномор’я», де серед основних факторів виникнення культу Діоніса у Північному Причорномор’ї були виокремлені: природньо-географічний, політичний, соціально-економічний та соціально-культурний.

Студентка IV курсу Ганна Пиронко виступила з темою «Зовнішня політика Левкона Iза епіграфічними джерелами». У роботі був проведений аналіз присвятних написів, що дозволило прослідкувати динаміку в розвитку титулатури правителя і дійти висновку, що в результаті зовнішньої політики Левкона Iз’явилося нове державне утворення.

Студентка IV курсу Альона Протасова представила тему «Проблема виходу Ольвійського полісу зі складу Держави Мітрідата VI Євпатора: до проблеми про хронологію», де було проаналізовано усі існуючі гіпотези в сучасній історіографії, стосовно розірвання відносин між Ольвією та понтійським царем Мітрідатом Євпатором, та паралельно були зіставлені аргументи дослідників з існуючими епіграфічними, нумізматичними та наративними джерелами.

Доповідь студентки І курсу магістратури Анастасії Семибратської була присвячена «Культу Деметри на Боспорі». У ній було проаналізовано трансформацію культу Деметри на Боспорі протягом VI-Iст. до н.е., та поступове його витіснення культом малоазійської богині Кібели, який також поєднував у собі землеробські функції.

Студент ІІ курсу Ігор Хижняк виступив з доповіддю «Скіфський похід ДаріяI», де увага була зосереджена на основних причинах походу персидського царя Дарія І в Північне причорномор’я, серед яких – прагнення правителя ліквідувати зовнішню загрозу зі сторони скіфів та бажання розширити ресурсну базу імперії. Також у доповіді було дещо переглянуто традиційно усталену думку про результати походу, а саме – викладено гіпотезу щодо входження Боспору Кіммерійського до складу Персидської імперії.

Останню доповідь «Візантинізація та християнізація салтово-маяцького населення за даними поховальних комплексів Східного та Південно-Східного Криму» представила студентка IV курсу Каріна Сухорукова. У доповіді основна увага зосереджувалася на археологічних джерелах та їхній інтерпретації у вирішенні проблеми про взаємозв’язки візантійського та салтово-маяцього населення Криму.

Кожна з доповідей викликала жваву дискусію, під час якої учасники наукового семінару не лише мали змогу апробувати свої дослідження, але й виокремити для себе нові напрямки у подальшій роботі. На семінарі були присутні 22 людини, серед яких студенти різних курсів та кафедр історичного факультету. Загалом, проведення наукового семінару молодих вчених студентським науковим гуртком кафедри історії Стародавнього світу та Середніх віків «AD FONTESу 2019 році можна вважати успішним.

Запрошуємо вас на травневе засідання, яке буде присвячене проблемам історії середньовічної Англії!